«Оззі хотів дистанційну кнопку, щоб вимикати педалборд із сусіднього номера»

Як фанатична практика Ренді Роудса зводила Оззі Осборна з розуму — і чому крихітний педалборд став ідеальним компромісом

Коли наприкінці 1979 року Оззі Осборн запросив Ренді Роудса у свій гурт, він одразу зрозумів, що натрапив на щось унікальне. Молодий гітарист виявився справжнім діамантом — віртуозом, чия техніка дворучного тепінгу, складні гами та ефектні dive-bomb’и з важелем тремоло надали першим сольним альбомам Оззі того вибухового гітарного характеру, якого вимагав хеві-метал початку 1980-х.

Однак у цього таланту була й зворотна сторона. Ренді репетирував практично без зупинки — вдень, вночі, на гастролях і після концертів. Для Оззі, колишнього вокаліста Black Sabbath (який пішов з життя 22 липня), така одержимість практикою з часом стала справжнім випробуванням для нервів.

На початку 1982 року — останнього року життя Роудса — було знайдено незвичайне рішення. Для нього виготовили спеціальний педалборд виключно для занять, який мав одночасно задовольнити і самого гітариста, і його втомленого від нескінченних репетицій боса.

Педалборд був створений за індивідуальним замовленням Джоном Грейвсом і Домініком Терлейсом із компанії Zeus Audio Systems в Алгамбрі, Каліфорнія. Ця фірма виробляла гітарні педалі та міні-підсилювачі, призначені передусім для практики. Пристрій був вручений Ренді в новорічну ніч 31 грудня 1981 року — приблизно через два місяці після початку туру на підтримку другого сольного альбому Оззі Diary of a Madman.

Знімок було опубліковано в листопадовому номері 1982 року, присвяченому пам'яті гітариста. На розвороті Ренді зображений за заняттями на дивані, поруч із трьома своїми електрогітарами: Gibson Les Paul Custom 1974 року, Jackson Concorde та Karl Sandoval Custom Polka Dot Flying V.

На підлозі перед ним знаходився мініатюрний педалборд із кількома не одразу помітними пристроями.

Через два місяці після публікації, в січневому номері Guitar Player за 1983 рік, Грейвс і Терлейс детально описали цей педалборд, відповідаючи на запитання читача.

Незважаючи на крихітні розміри, пристрій був напрочуд функціональним. До його складу входили драм-машина Boss Dr. Rhythm, три педалі MXR — шестисмуговий графічний еквалайзер, Commande Time Delay і Micro Chorus — а також міні-підсилювач Zeus 8401.

Підсилювач 8401, яскраво-червоного кольору і розміром приблизно з цеглу, мав регулятори попереднього підсилення, гучності та тембру, а також виходи з передпідсилювача і на зовнішній динамік. Для драм-машини був передбачений окремий підсилювач із динаміком діаметром 4,5 дюйма.

Але головною «фішкою» педалборда став елемент, створений спеціально заради спокою Оззі.

«Унікальною особливістю стали так звані “Ozzy Jacks”, додані на прохання Оззі Осборна», — пояснював Терлейс. — «Ці роз'єми дозволяли виводити окремі сигнали від гітарного підсилювача та ритм-машини в навушники, при цьому повністю вимикаючи основний динамік».

За словами Грейвса, Оззі також цілком серйозно просив додати дистанційний вимикач, щоб він міг вимикати педалборд із сусіднього готельного номера під час гастролей — адже Ренді нерідко грав до глибокої ночі. Однак ця ідея так і не була реалізована.

Уся система була вбудована в корпус із ABS-пластику, знятий із клавішного інструмента Casio. (Можна сказати, це було найкраще застосування клавіш Casio за всю історію.) У кришці розміщувалися батарейний відсік і мережевий адаптер, а сама схема була спроєктована так, що при закритті кришки живлення автоматично вимикалося.

Фінальним штрихом стала позолочена табличка з написом:
“Custom made by Zeus Audio Systems for Randy Rhoads”,
а також логотип у стилі Rolls-Royce з двома літерами R.

Відповідаючи на запитання читача, творці одразу дали зрозуміти, що повторювати цей проєкт вони не збираються:
«Будь-хто, хто захоче відтворити цей педалборд, повинен буде зробити це самостійно».

На жаль, Ренді Роудсу не довелося довго користуватися цим унікальним пристроєм. 19 березня 1982 року він трагічно загинув, коли невеликий літак, на борту якого він знаходився, зазнав аварії під час гастрольної зупинки в Лісберзі, штат Флорида.