Таємна міні-Les Paul, що надихнула Едді Ван Халена

Легендарна історія гітари Едді.

Девід Петшулат — талановитий майстер з Нешвілла — створив серію мініатюрних гітар у стилі Les Paul, які були набагато більшим, ніж просто зменшені копії. Ці компактні інструменти оснащувалися вбудованим підсилювачем та динаміком, а також стандартним виходом 1/4". Вбудований підсилювач вмикався за допомогою push/pull-перемикача на ручці гучності.

Едді Ван Хален познайомився з Девідом 30 серпня 1981 року, коли тур Van Halen «WDFA» проходив через Нешвілл. Едді був миттєво вражений незвичайною гітарою і купив її відразу ж. Під час гастролей він часто грав на ній у туровому автобусі — і саме на цій міні-Les Paul була написана музика до пісні «Little Guitars».

Композиція була записана на початку 1982 року для альбому Diver Down, а потім Едді взяв гітару в тур, щоб виконувати пісню наживо. Пізніше він замовив у Девіда другу версію з більш товстим корпусом і без вбудованого підсилювача, розраховуючи отримати більш насичене концертне звучання. Ця друга гітара — винно-червона міні-Les Paul — була готова приблизно в 1983 році і вперше з'явилася на початку туру 1984 року. Проте незабаром Едді знову повернувся до першої версії і використовував її до кінця туру.

Перше тремоло з тонким підстроюванням

Вважається, що саме Девід створив найперший тремоло-бридж із тонким підстроюванням.

Ось історія, переказана зі слів самого Девіда:

«30 серпня 1981 року в гримерці Муніципального залу в Нешвіллі я продав Едді його перший замикаючий тремоло-бридж з мікропідстроюванням. Того дня я буквально розшукав його в порожньому центрі міста — була неділя, все було закрито — і запропонував йому мою міні-Les Paul. Він миттєво закохався в неї, і ми вирушили до зали, щоб оформити угоду.

Там же він замовив другу гітару — винно-червону міні-версію — і протестував мою гітару з блискавками, оснащену моїм тремоло. Дизайн йому не особливо сподобався, але самі мікропідстроювання — дуже.

Едді розповів, що Флойд Роуз збирався зробити для нього тремоло з мікропідстроюванням, але потрапив у серйозну аварію і довго не міг працювати. Едді попросив мене зробити такий бридж, а для прискорення роботи дав мені один зі своїх старих Floyd Rose.

Переробка була дуже складною — метал у Floyd неймовірно твердий. Я закінчив роботу і відправив бридж Едді в березні 1982 року.

Пізніше я написав бізнес-план від руки в зошиті і запропонував Едді запустити виробництво разом. Відповіді не було. Коли я зателефонував до його офісу, мені сказали, що група написала пісню, натхненну моїми міні-Les Paul, і навіть назвала її «Little Guitars». Це було неймовірно круто. Але мені було шкода, що проект тремоло так і не отримав продовження.»

Народження легендарної майстерні

У 2021 році Девід згадав, як на Різдво 2020 року в центрі Нешвілла прогримів вибух. Епіцентр виявився на Second Avenue — буквально поруч із місцем, де раніше знаходився легендарний гітарний магазин Old Time Picking Parlor.

Це був не просто музичний заклад. Вдень — майстерня та магазин, вночі — клуб, де виступали великі музиканти блюграсу, кантрі, фолку та раннього року. Вдень тут ремонтували інструменти, а потім годинами джемували.

Тут бували Ерік Клептон, Кіт Річардс, Елвіс Преслі. Магазин навіть з'явився в культовому фільмі Роберта Олтмена Nashville.

Як молодий майстер знайшов своє покликання

У 21 рік Девід прийшов у Picking Parlor просто за допомогою зі встановленням ладів на свою першу гітару. У результаті він знайшов спільноту майстрів, яка стала його сім'єю.

Він почав будувати інструменти, які купували Ненсі Вілсон (Heart), Дейв Хлабек (Molly Hatchet), Джексон Браун, Мік Джонс (Foreigner), Стів Морс і багато інших.

Влітку 1981 року він закінчив свою 13-ту гітару — міні-Les Paul з кленом birdseye, логотипом Flying P та вбудованим підсилювачем. Після кількох невдалих спроб продати її на концертах він зустрів Едді Ван Халена в Нешвіллі. Едді купив її відразу ж.

Місце, яке створює легенд

Хоча Old Time Picking Parlor давно закритий, його дух живе досі. Його випускники брали участь у записі альбомів U2, а один із колишніх співробітників — Скотт Борчетта — пізніше заснував Big Machine Records і підписав Тейлор Свіфт.

Девід згадує ті роки як одні з найважливіших у своєму житті.

«Круті місця народжують круті речі. Якщо ти любиш свою справу і є місце, де люди цим живуть — йди туди. Представся. Будь корисним. Вчися. Отримуй задоволення. Слідуй за своєю мрією.»