🎸 «Він міг стати хітом кінця 60-х»: чому цей японський раритет сьогодні нарозхват у колекціонерів

Виробники гітар вже давно зрозуміли, наскільки важливо пов'язувати інструмент з ім'ям артиста. Такі моделі, як Les Paul, інструменти з іменами Chet Atkins і Nick Lucas — якого часто вважають першим гітаристом з іменною моделлю — стали важливою частиною історії індустрії.

Коли в 1960-ті роки почався справжній бум електрогітар, традиція артистських моделей продовжилася. Gibson випустила напівакустичну модель Trini Lopez, а компанія Mosrite об'єдналася з гуртом The Ventures, створивши цілу лінійку іменних інструментів.

В Японії в цей же час серф-гурт Sharp Five отримав власну сигнатурну гітару від компанії Guyatone — модель LG 350-T Sharp 5 (виробник віддав перевагу цифрі, а не слову). У складі гурту грав видатний гітарист Nobuhiro Mine, який брав участь у розробці інструмента у віці всього 20 років. Надалі він брав участь у створенні багатьох культових гітар і донині залишається активним музикантом.

З моделлю Sharp 5 Nobuhiro Mine став одним із першопрохідців японського серф-року. На жаль, ні гурт, ні гітара не отримали широкої популярності в США — і це дійсно втрачена можливість. І гурт, і інструмент були по-своєму оригінальні та досить якісні.

Випущений на заводі Kawai, що належав Guyatone, екземпляр LG 350-T 1968 року — яскравий представник цієї лінійки. Сильно зміщені вирізи корпусу та відверто ексцентрична форма голови грифа одразу впадають в очі, але вони врівноважені ефектним синім пікгардом на корпусі з глибоким синім sparkle-покриттям і різьбленим верхом, виконаним майже в «німецькому» стилі. Різьблений топ у ті роки був рідкістю і зустрічався хіба що в деяких моделей Rickenbacker і окремих гітар Mosrite.

Але за незвичайною зовнішністю ховається чудово зібраний інструмент, який цілком міг би стати серйозним конкурентом наприкінці 1960-х і сьогодні впевнено почувається на вінтажному ринку. Гітара має дуже тонкий гриф, що нагадує Mosrite, з 22 низькими ладами на палісандровій накладці з кремовою окантовкою. Як і у Mosrite, тут використовується металевий поріжок і нульовий лад, але при цьому відсутній незручний волют. У результаті інструмент виходить швидким, легким і зручним у грі.

Два сингл-котушкові звукознімачі зовні та за характером нагадують Stratocaster-подібні рішення, особливо близькі до Fender Jaguar, але при цьому звучать трохи гучніше і щільніше по низах. Електроніка включає загальний регулятор гучності та тембру, а також трипозиційний перемикач. Гітара чудово ріже мікс при фанковому ритмі та ідеально підходить для серф-лідів. Середнє положення звукознімачів працює у протифазі та звучить особливо цікаво.

З додаванням перевантаження інструмент розкривається ще сильніше: з'являється багата гармонійна атака, при цьому мікрофонний ефект залишається мінімальним. Відомо, що у пізніших років випуску звукознімачі могли бути шумнішими, але ранні екземпляри, як цей, працюють тихо. Тремоло-система поводиться дуже плавно, швидше в дусі Bigsby — без агресивних dive-bomb ефектів.

З мензурою 24 дюйми від поріжка до бриджу Sharp 5 знаходиться на верхній межі для тричвертних гітар. Лади розташовані трохи ближче один до одного, але це майже не відчувається. Єдина претензія — кут нахилу грифа: голова грифа йде практично по прямій лінії без вираженого кута. Три подвійні притиски струн частково компенсують нестачу натягу, але відчуття трохи «банджове». Втім, за винятком цього моменту, гітара по-справжньому вражає.

У 1968 році LG 350-T коштувала близько 95 доларів. Сьогодні Sharp 5 у хорошому стані оцінюється в діапазоні від 1 000 до 2 000 доларів. Екземпляр у 2025 році коштував 1 300 доларів, враховуючи вік, загальний стан і наявність оригінального декаля Sharp 5, якого вже не було на пізніших версіях. Якщо ви шукаєте вінтажну електрогітару з унікальним дизайном, виразним звучанням, малою вагою і розумною ціною — цю модель можна сміливо рекомендувати.