Гітари PRS – любов у міліметрах або один день на заводі Paul Reed Smith (Частина 1)

Гітари Paul Reed Smith – унікальне сучасне рішення, новий погляд на зовнішність, звук, відточений до ідеалу. Після виставки Winter NAMM 2018 і зустрічі з безліччю вже знайомих нам брендів і не дуже, ми звичайно ж поїхали на фабрику гітар PRS, як дилери, і отримали унікальну можливість побачити своїми очима, як робляться ці чудові гітари.

Ми були у Вашингтоні, за тиждень до повернення додому, Пол знав про наш приїзд 2 лютого, він був узгоджений. Стівенсвілль – маленьке дуже гарне містечко, в якому знаходиться завод, нам потрібно було їхати туди. Вранці 2-го лютого за нами прямо до будинку, в якому ми жили, подали шикарний автомобіль з водієм, який хвилин за 45 доставив нас прямо до дверей заводу PRS. У холі є стіл із секретарем, яка нас люб'язно прийняла і попросила почекати керівництво пару хвилин. За цей час ми оглянули хол – у ньому є шикарна статуя великого орла, що сидить на PRS Hollowbody. Видовище захоплююче, особливо коли тобі кажуть, що він зроблений з дерева, і всі пір'я та деталі – карвінг дерева...

Я стояв з відвислою щелепою до приходу Тіма – головного менеджера, який займається продажами на весь світ, працює з кінця 80-х з Полом пліч-о-пліч. Тім – дуже приємна людина, ми провели з ним цілий день з ранку до пізнього вечора і в робочій, і в неформальній обстановці, людина любить свою справу, кайфує від цього, це чудово! Нас представили в різних кабінетах як дилерів, перших з СНД, хто приїхав на завод особисто, раніше на заводі ніхто з "наших" не був. Це був приємний сюрприз як для нас, так і для працівників PRS.

Піднявшись на 2 поверх, до нас підійшов ще один з керуючих – Адам, за ним йшов з посмішкою, постійно щось піджартовуючи, Пол Рід Сміт, було дуже круто побачити його ось так у невимушеній обстановці, вже не на виставці, ми вп'ятьох (я, моя дружина Яна (всі фото її), Пол Рід Сміт, Тім і Адам) стояли розмовляли про гітари, я звичайно ж сказав величезне спасибі Полу за те, що він робить чудові гітари і постійно покращує, ми говорили про нові звукознімачі 58/15 LT, які стоять на 594 серії, всі зійшлися на думці, що це найкращі звукознімачі PRS на сьогодні, особливо серед PAF типу, Адам сам грає на гітарі в гурті, як і я, і використовує саме ці звукознімачі, "вони правда шикарні своєю прозорістю і зібраністю" (с). Я запитав у Пола, яку модель PRS він особисто любить найбільше, він не довго думав і відповів PRS McCarty, я запитав даблкат або синглкат – він відповів даблкат, але чомусь після цього він зайшов у свій кабінет і дав мені PRS Private Stock Paul's Guitar (який з 408 звукознімачами), гітара дуже гарна, звичайно...

Пізніше я запитував вже про дерево, на що хлопці, які працюють з Полом, сказали "He's mahagony guy" ))) (загалом любить махагоні). Я розповів про свої гітари PRS, про мій вибір і чому, розповів, що не люблю тремоло і флойд, Пол сприйняв це, мабуть, по-іншому, що я не люблю його тремоло, але я просто не використовую фішки тремоло у своїй грі, все роблю тільки пальцями і рукою і не граю стилістику з флойдом, просто коли ми договорили, він запитав секретаря "Чи є у нас ще квитки на шоу сьогодні?" – та відповіла є, і він запросив нас удвох на свій концерт ввечері цього ж дня (яка ймовірність була того, що ми будемо саме в цей день?))) і пожартував "I hope you won't hate me, i'll play on maccarty with tremolo today" (я сподіваюся, ти мене не будеш ненавидіти, я буду грати сьогодні на маккарті з тремоло) )))). Загалом Пол жартував постійно, причому гумор у нього досить своєрідний. Погляд у нього божевільний типу "ей, ви тут стійте, а я піду придумаю нову модель PRS і розпайку на електроніку". А ще у нього є чудова картина в кабінеті!

Після розмови ми зайшли в кабінет "Vault" – це окрема невелика кімната з деревом Private Stock. Кімната просто забита полицями з унікальним деревом – чого тут тільки немає – одношматкові quilt топи, навіть шматки деки повністю з клена або палісандра та інших невідомих порід дерева, але дуже гарних.

У кабінеті в основному знаходяться Пол Майлз – головний майстер і керуючий PS (власне він і підписує з Полом Рід Смітом грифи на PS і сертифікати) і Тіна – менеджер Private Stock. Обидва дуже приємні в спілкуванні, Пол Майлз, звичайно, весь у роботі був постійно, пару разів щось сказав, посміхнувся і пішов, потім прийшов взяв інше дерево – знову пішов... це було кілька разів за недовгий час, мабуть, клієнт вибирав топ або щось типу того... Я розпитав за деякі породи дерева, ми сфоткали що взагалі є. Після цього нам дали меню сендвічів, поки ми підемо на Factory Tour, зголодніємо і все таке... це було дуже мило і турботливо, ми пізніше обідали цими сендвічами разом з Тімом і Адамом, було відчуття простоти, дружелюбності, відчуття, коли ти робиш щось хороше разом. А ось на столі те, з чого робляться пташки ^_^

Отже, Тім повів нас на виробництво, воно знаходилося власне на 1 поверсі. Я займався продажем верстатів з обробки металу та дерева раніше, так що я знаю, що це таке, як все працює. Люди зайняті своєю справою, всюди шумно, проте є характерна риса виробництва, яка відразу кидається в очі – це чистота! Все чисте, ти не виходиш як столяр весь у стружці, поки ходиш від одного столу до іншого, від одного верстата до іншого... підлоги чисті, так, звичайно присутня стружка, але біля робочого місця, хороші витяжки всюди, люди в респіраторах, загалом-то всі умови праці. Не дарма PRS отримали відповідну нагороду в минулому році. Я б сказав, що для будь-якого гітарного майстра працювати на цьому заводі – мрія!         

Перше місце, куди нас повели, це було звичайно ж склад деревини, місце, куди поставляють просто дерево, ще іноді навіть не оброблене рейсмусом або шліфувальним верстатом. Просто купа різного дерева, і я Вам скажу, що були невідомі породи дерева, я навіть не запам'ятав назви, ось наприклад ось це 

Як з нього потім зроблять Private Stock, залишається до цих пір для мене загадкою, воно як губка легке, але дуже гарне! Коли дерево поставляють на завод з різних точок світу, воно транспортується в окремі сушильні камери з дуже суворим контролем клімату – температури і вологості, де зберігається до подальшого його застосування. Постачальників дерева багато – це всілякі склади США, Європи і навіть Японії, проблема що бразильського палісандра стає все менше і менше, і все складніше його знайти на цих складах, ціна росте... загалом дерево окрема тема, на завод надходить вже відібране дерево, яке далі ділять по суті на різні типи – щось йде в серійні гітари, щось в Artist Grade, щось в Wood Library і Private Stock і відповідно відрізняється за ціною. У наступній статті я розповім про виробництво гітар загалом. Далі буде ...